"Мешканцям деяких вулиць Малої Вільшанки ще донедавна доводилося топити пічку вугіллям та використовувати газові балони, щоб приготувати собі гарячий обід. Ця несправедливість, коли зовсім поруч є можливість для проведення газопроводу - просто неповага до мешканців.

   Жителям села вже здавалося, що цивілізація ніколи не дістанеться їхнього села, - так чиновники затягнули із газифікацією, даючи марні голослівні обіцянки, якими люди ситі вже багато років.

   Я принципово вирішив покласти край цьому суцільному знущанню над людьми, щоб мешканці села, мої сусіди, нарешті побачили у своїх оселях «блакитний вогник». Тому взяв на себе розвязання проблеми газифікації села за свої кошти, бо несила вже терпіти цю несправедливість у відношенні до односельців від місцевої влади.

   Вже більше 15 років я веду в селі будівництво великого комплексу «Вільшанський двір» із ландшафтним парком. Й прагну, щоб уся інфраструктура була підведена до нього якісно, офіційно й законно. Було б якось не по-людські, якщо б я, маючи сили й можливості, залишив мешканців села без допомоги. Хочу, щоб односельці пишалися своїм селом, а молодь не тікала у великі міста за пошуками кращого життя. Я поставив собі мету - облагородити село, вирішуючи наболілі проблеми.

   Власним коштом проклав 4 кілометри газопроводу, яких не вистачало, щоб приєднати частину вулиць села до газової мережі. Не скажу, що цей процес був легким і швидким, проте діло зроблено і проблема вирішена, а витрачені кошти того вартували. Загалом, вклав у цю справу понад 300 тисяч гривень. Це і кошти на створення проекту газифікації села, і оплату необхідних будівельних матеріалів та робіт, і будівництво підвідного газопроводу до села Людвинівка. П’ятьох стареньких малозабезпечених односельців забезпечив газовими плитами. Вони і мріяти вже забули про цивілізацію у своїй оселі.Тепер у всіх мешканців рівні можливості і вони можуть, нарешті, відчути, що таке комфортне існування.

   Я, взагалі, близько до серця сприймаю чужий біль. Тому намагаюся не залишатися осторонь проблем тих, хто потрапив у скрутне становище. Приміром, потрібно було терміново відремонтувати дахи у домівках по вулиці Молодіжній та по вулиці Радянській у Вільшанці, - допоміг. Звернулися місцеві люди з проханням допомогти на операцію або лікування – не зміг відмовити, а як інакше я буду дивитися їм у очі при зустрічі. І, як людина віруюча, не хочу акцентувати увагу на тому, кому й скільки виділив коштів. Для мене головне – добробут і посмішка людей, щиро радію, коли бачу щасливих односельців.Нестерчук Юрій Вікторович